• Головна
  • Новини
  • «Центренерго» не буде «сакральною» жертвою: інтереси держави на енергоринку мають перемагати
«Центренерго» не буде «сакральною» жертвою: інтереси держави на енергоринку мають перемагати

ПАТ «Центренерго» не торгує повітрям. «Центренерго» виробляє цілком реальну електроенергію.

У підприємства немає «схем». Є виключно принципи і механізми роботи. У переліку найважливіших принципів – із одного боку, максимально ефективна економічна діяльність у реальних умовах енергоринку України, з іншого – посильна підтримка вітчизняної вугільної галузі, основним споживачем продукції якої є енергогенеруюча компанія.

Одну із життєвоважливих для енергосистеми України функцій - балансування системи, - надають саме ТЕС. Балансування системи не можуть із цілком об’єктивних технічних причин робити атомні електростанції, та із не завжди об’єктивних – виробники «зеленої» енергії.

Однак, надання цих послуг для системи вимагає від «Центренерго» підтримання обладнання в готовності до маневрування, збільшення витрат палива на пуски, готовність інженерно-технічного персоналу. А зупинки обладнання на провал споживання електричної енергії з наступним пуском на максимум, негативно впливають на економічність електростанції в цілому.

При цьому ПАТ «Центренерго» реалізує за двосторонніми договорами виключно ту кількість  електроенергії, яку потужності компанії можуть виробити фізично. Так само лише з реальними можливостями «Центренерго» виходить на РДН.

Тому щонайменше сумно виглядають публіцистичні фантазії про нібито колосальні надприбутки державної енергогенеруючої компанії від «торгівлі повітрям». «Центренерго» отримує 20% вартості електроенергії в тому разі, якщо головний диспетчер зауважує дисбаланс і надає команди на зменшення виробітку електричної енергії та/або зупинки енергоблоків ТЕС.

Однак, якщо за старої моделі ринку кожен новий пуск енергоблоку ТЕС оплачувався окремо, а це близько 38 коп/МВтг за фактичний маневр із урахуванням плати за пуски – тобто, 33% від середньої ціни РДН, то тепер недешевий «підйом» блоків після вимушеного вимкнення – виключні проблеми та витрати компанії.

Тим часом, ринкова ціна електроенергії залишається низькою через профіцит, який продовжує зростати. При цьому фінансово захищеними в ситуації, що склалася, залишаються лише виробники сонячної та вітрової електроенергії, на яких не поширюється ані маневрування, ані цінові коливання ринку: ДП «Гарантований покупець» зобов’язане викупити у «зелених» виробників усю заявлену електроенергію за фіксованою ціною, що в рази перевищує не лише ринкову в Україні, а і є найвищою в Європі.

Однак відповідальними за цю ситуацію чомусь намагаються зробити ПАТ «Центренерго», яке фактично виконує балансуючу функцію на енергоринку України, і при цьому й саме вимушене балансувати між ціною та собівартістю не на користь власних економічних інтересів.

Нагадаємо, що на новий менеджмент «Центренерго» покладене завдання вивести підприємство зі стану збитковості та підготувати до приватизації, від якої держава має отримати значний прибуток. Завдання самі по собі непрості, враховуючи реалії.

Однак, не всіх влаштовують такі перспективи. Безумовно, є сили, зацікавлені у знищенні державної компанії і монополізації ринку. На це, як спостерігаємо, не шкода ресурсів, особливо інформаційних.

Тож держава має дати чітку відповідь на ключове питання: чи потрібна Україні теплова енергетика та пов’язані з нею галузі, вугільна насамперед.

Навішування ярликів, пошук неіснуючих схем, створення негативного контексту навколо державної енергогенеруючої компанії – лише частина інструментів цієї боротьби. Ціна якої – майбутнє не тільки ПАТ «Центренерго», а й вітчизняної вугільної галузі та енергоринку в цілому.

Найімовірніше, кінцева мета чужої стратегії – створення такого резонансу, щоб спонукати державу позбутися «баласту» «Центренерго» за безцінь, принісши у жертву популізму.

Однак, ПАТ «Центренерго» - це майже 7000 працівників компанії, це тисячі працівників державних вугільних шахт, це мільйони кінцевих споживачів електроенергії, яким доведеться платити за монополізацію ринку з власної кишені.

Тож наголошуємо: компанія продовжить виконання стратегічних і тактичних завдань аж до переможного результату.