24  червня на Трипільській ТЕС відбулося засідання робочої  групи з питань екології та енергоефективності за участі уповноважених працівників електростанції, депутатів Української міської ради, представників виконкому, громадськості, юридичної компанії "Імператив-плюс", швейцарського фонду "Скорочення ризиків", викладачів та студентів Київського Національного Економічного Університету ім.В.Гетьмана та Інституту Зеленої економіки. 

В ході обговорення питання реконструкції фільтрів сіркоочистки  енергоблоку №2 начальник відділу реконструкції  ТпТЕС Сергій Півень запропонував до перегляду презентацію про хід реконструкції  енергоблоку №2 . Потім відбулася жвава дискусія в результаті якої учасники заходу вирішили напрацювати,  узгодити  спільне результативне  рішення стосовно вирішення питання дофінансування сіроочистки  та надіслати  його в профільні Міністерства України. Члени робочої групи погодились, що потрібно залучати  до обговорення та співпраці різноманітних спеціалістів, міжнародні  фінансові установи, інвесторів, а також знаходити шляхи дофінансування витрат з бюджету України.

Питання переповненості карт золовідвалу, на думку присутніх, є досить важливим, однак його вирішення  потребує,  як значних ресурсів так і часу для втілення запропонованих ідей. На думку директора  ТпТЕС Петра Кравця, аби хоча б стабілізувати ситуацію, потрібно  з  золовідвалу щорічно вивозити (переробляти) близько 250 тис. тонн золи (приблизно річні викиди золи). А  для закріплення  даного результату варто, також не продовжувати їх складування. Куди вивозити та яким чином переробляти  ̶  питання покищо відкриті.  В Польщі, наприклад, після спалювання золу доправляють в шахти з яких раніше було  видобуто вугілля.  В Україні, нажаль, дана технологія не використовується  в зв’язку зі складністю в реалізації даного технологічного процесу. 

Як відомо, з  1 липня 2016 р. прогнозують значне підвищення тарифів. В зв’язку з цим, голова робочої групи, депутат Української міської ради Світлана Огаркова  презентувала показники  комплексної термомодернізації, на прикладі будинку, за адресою: проспект Дніпровський 23. «За підрахунками спеціалістів, якщо ми утеплимо фасади та цоколь  цього будинку, потенціал економії  тепловитрат складе 72%, при утепленні покрівлі – 82%, реконструкції  системи опалення – 44%...» ,  ̶   зазначила Світлана Володимирівна.

Посилаючись на власний досвід, Петро Кравець розповів, що після термоізоляції власної оселі в його квартирі зберігається  стала температура в залежності від пори року. Також, зменшилися тепловитрати та шуми, а естетика під’їзду,  в цілому, покращилася  завдяки тому, що власники сусідніх квартир провели термоізоляцію й в своїх домівках.

"Дніпровський енергетик" - видання 
ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС 
№ 9 (129) 7 липня 2016 року