ПАТ «Центренерго» відкликає позов до журналістів Bihus.info та змінює підхід до взаємодії з медіа

«Найбільший ризик — війна, і лише війна»: гендиректор «Центренерго» Сергій Ісаченко про відбудову станцій, вугілля і майбутнє приватизації

Наприкінці травня 2026 року «Центренерго» очолив новий генеральний директор. Прихід нового керівника збігся з початком підготовки до наступного опалювального сезону.

В інтерв’ю Сергій Ісаченко розповів, чому саме зараз відбулася зміна керівництва, як компанія планує проходити зиму, що буде з Трипільською, Зміївською та Вуглегірською ТЕС і чи варто зараз говорити про приватизацію «Центренерго».

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ КОМПАНІЄЮ

Ви очолили «Центренерго» у травні 2026 року. Чому саме зараз і чому саме ви?

Почну з того, що оновлена наглядова рада була сформована в межах ширшого перезавантаження державного енергетичного сектору, необхідність якого була окреслена Президентом України. Був запит на оновлення керівництва усіх енергетичних компаній. 

Моє призначення — відбувалося за встановленою процедурою для акціонерних товариств, через Фонд держмайна, який проводив співбесіди з пулом кандидатів. На цю посаду був відкритий конкурс, я пройшов співбесіду на ряду з багатьма іншими кандидатами у тому числі і попередній керівник компанії був серед кандидатів. 

Це рішення акціонера — Фонду держмайна, і воно спирається на мій досвід управління великими промисловими об’єктами.

Які KPI поставили перед вами наглядова рада на перший рік роботи?

Наглядова рада поставила переді мною насамперед завдання стабілізувати роботу компанії та закласти основу для її подальшого розвитку. Якщо говорити про KPI, то вони були не лише фінансовими, а й управлінськими.

Передусім ми мали провести повний аналіз фінансового стану компанії — ліквідності, боргового навантаження, грошових потоків і фінансових ризиків. Другий ключовий показник — зниження собівартості виробництва через оптимізацію паливної складової, ремонтів, логістики та адміністративних витрат.

Окремий блок звичайно ж стосувався підготовки до осінньо-зимового періоду: оцінки технічного стану обладнання, забезпечення паливом і готовності генеруючих потужностей. В умовах війни також одним із пріоритетів стало посилення захисту енергетичних об’єктів.

Крім того, Наглядова рада поставила завдання підвищити прозорість закупівель, посилити систему управління ризиками та підготувати оновлену стратегію розвитку компанії. 

Який загалом ваш досвід в енергетиці?

Моя професійна біографія завжди була тісно пов’язана з енергетичною галуззю. Ще з 1997 року япрацював на керівних посадах на вугільних підприємствах Луганської області – «Донбасантрацит», «Антрацитвуглезбут». Відповідав за реалізацію вугільної продукції підприємствам енергетичної, металургійної та цементної промисловості. Забезпечував поставки вугілля на низку українських теплоелектростанцій, зокрема Зміївську та Трипільську ТЕС. Тоді й розпочалася моя професійна співпраця з ПАТ «Центренерго». А з 2008 розпочав роботу в самій компанії – спочатку обіймав посаду заступника директора з комерційних питань. а згодом — директора з матеріально-технічного постачання. Тоді моєю відповідальністю були питання паливозабезпечення компанії, закупівлі обладнання та матеріалів, організація постачання вугілля, природного газу та мазуту, забезпечення ремонтних кампаній та реалізація інвестиційних програм. 

У 2013–2014 роках працював заступником генерального директора ДП «Укргідроенерго». Потім очолював ТОВ «КОЛБЕ ПАУЕР ГРУПП», де займався розвитком проєктів малої генерації з використанням біомаси.

Також я мав досвід у будівництві — це насамперед управління великими інфраструктурними та інженерними проєктами, і сьогодні, коли ключове завдання «Центренерго» — відновлення зруйнованої генерації та капітальне будівництво захисних споруд, саме такі управлінські навички я вважаю критично важливими. 

ФІНАНСОВЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ КОМПАНІЇ

Якщо говорити про поточний момент: у якому стані зараз ринок електроенергії і чому компанія працює у настільки складних умовах порівняно з минулим роком, коли показники були зовсім іншими?

Давайте дивитися на ситуацію об’єктивно та комплексно. Енергосистема живе за своїми законами та правилами. І сьогодні ми маємо зовсім іншу картину, ніж рік тому. Минулий рік був унікальним за своєю специфікою — тоді через масштабні дефіцити, навантаження на систему й відповідні цінові параметри генерація мала можливість працювати з наявним обладнанням, враховуючи попит на ринку, і формувати фінансовий запас міцності. Зараз ринок перебуває в зовсім іншій фазі. Ми спостерігаємо значний сезонний профіцит потужності. 

При цьому,  порівнюючи вищезазначені періоди 2025 та 2026 років, ми можемо побачити суттєве зниження обсягів генерації енергоблоками ТЕС Товариства, через нищівні атаки ворога на енергетичну інфраструктуру країни виробіток  наших енергоблоків скоротився на 60% з 1706 млн.кВт×год. до 681 млн.кВт×год, внаслідок чого структура реалізації “Центренерго” зазнала значних змін. 

Візьмемо до прикладу 6 місяців 2026 року з аналогічним періодом 2025 року. Обсяги споживання внаслідок ворожих атак на систему передачі та розподілу зменшились на 7%.  Рівень генерації атомних енергоблоків при цьому навіть збільшився. За 6 місяців 2025 року він складав 54% загального виробітку, за аналогічний період 2026 року цей показник тримається на рівні 63%.  Тобто, в даний час базова потреба країни в електричній енергії значною мірою покривається обсягами генерації атомних енергоблоків, графіки ремонтів яких зміщувалися, що із збільшенням рівня генерації з відновлювальних джерел та введенням в експлуатацію потужностей розподіленої генерації створило додатковий профіцит у системі в окремі години доби. 

Механізми стабільного контрактування на довгі періоди перестали працювати для нас, ми перейшли на роботу на спотовому сегменті (ринку “на добу наперед”,  далі -РДН), який дозволяв нам більш гнучко реагувати на зміни в ОЕС України.

Внаслідок зниження обсягів виробітку, а також волатильності цінових показників на РДН,  за 6 місяців 2026 року ми вимушено зменшили обсяг реалізації на цьому майданчику  до 61% від загальної реалізації проти 82% в 2025 році.  Натомість, енергоблоки товариства в 2026 році більш активно працювали, виконуючи команди диспетчера НЕК “Укренерго”, обсяги реалізації на балансуючому ринку протягом січня-травня порівняно з 2025 роком збільшились з 9% до 26% відповідно. А в червні нас взагалі не брали на балансуючий ринок.

Розглядаючи поточну ситуацію, протягом липня 2026 року внаслідок низьких цін на РДН енергоблоки Товариства здебільшого перебували в резерві, або на обладнанні проводились відновлювальні роботи. Загальний обсяг на продаж на РДН по ОЕС України на 54% перевищував загальний обсяг на купівлю,  індекс BASE РДН склав 4443,89 грн.  При цьому, Оператор системи передачі протягом червня-липня 2026 року не віддавав команд на підключення до мережі енергоблоків Товариства, які знаходились в резерві, а також припинив погашення заборгованості перед ПАТ ”Центренерго” за виконання команд балансуючого ринку, на даний час розмір заборгованості складає 1,5 млрд. грн. Зважаючи на це, Компанія повернулась до реалізації обсягів електричної енергії за двосторонніми договорами на майданчику Української енергетичної біржі, що забезпечило більш стабільну роботу наявного обладнання та підвищило ціну реалізації. 

Тобто, ми адаптуємось до поточного балансу попиту та пропозиції. Ми розуміємо і виклики регулятора, і державну логіку підтримки стабільності, тому намагаємося маневрувати. Найголовніше завдання для всіх учасників ринку зараз — пройти тимчасовий період низького споживання, підготуватися до осінньо-зимових навантажень і забезпечити надійність енергосистеми для споживачів. Усі рішення приймаються з огляду на спільну мету, і ми розраховуємо, що з початком планових ремонтів та аварійного відновлення генеруючих потужностей великих виробників ситуація з балансом і ціноутворенням в енергосистемі на ринку вирівняється.

Що стало головною причиною фінансового оздоровлення компанії останніми роками?

Наші енергоблоки — вугільні та газові, одна з найдорожчих технологій виробництва електроенергії в Україні, тож говорити про єдиний фактор оздоровлення некоректно. Результати компанії — це насамперед наслідок ринкової кон’юнктури: у певний період попит на нашу електроенергію був високим, і компанія повністю реалізовувала вироблені обсяги. Зараз на ринку з’явилися дешевші джерела генерації, і це впливає на обсяги замовлень.

Чи бачите ви ризики повернення до боргових проблем у найближчі роки?

Компанія не має простроченої заборгованості за поточною діяльністю. Боргові зобов’язання, що межували з дефолтом, стосуються періоду до 31.12.2024 — це інша площина врегулювання, ніж поточна операційна діяльність. Ризиків для поточної фінансової стійкості ми не бачимо.

Яка частина прибутку спрямовується на модернізацію, а яка — на дивіденди?

Розподіл: 45% — до фонду розвитку виробництва на відновлення майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок збройної агресії; ще 18% —  на загальну модернізацію потужностей до зазначеного фонду; 30% — дивіденди державі як акціонеру; 7% — на погашення заборгованості. Тобто 63% прибутку йде на відбудову й розвиток виробництва, 30% — державі, 7% — на обслуговування боргу. Дивіденди на державну частку вже виплачені в повному обсязі, виплата іншим акціонерам запланована на початок IV кварталу 2026 року.

ЗАКУПІВЛІ ТА КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ

Які зміни в закупівельній політиці ви запровадили ?

Авансові платежі без факту поставки майже повністю виключені. Прямі контракти за спрощеними процедурами тепер проходять внутрішній аудит та перевірку комерційної логіки постачальника. Ключовий принцип — публічність через тендерні процедури. Це напрямок, який ми свідомо посилюємо для нової команди — публічність і прозорість закупівель через тендери.

ВІДБУДОВА ТА МАЙБУТНЄ АКТИВІВ

ТРИПІЛЬСЬКА ТЕС

Чи існує затверджене бачення майбутнього станції?

Так. Найближчі приблизно 15 років теплова генерація залишатиметься невід’ємною складовою енергосистеми — сонце й вітер нестабільні, а атомна генерація працює переважно в базовому режимі. Передбачено два етапи: перший — відновлення й модернізація під час воєнного стану, другий — стратегічний розвиток у напрямку зеленої енергетики, декарбонізації та накопичувачів енергії.

Які технології розглядаються для майданчика?

Ми розглядаємо кілька напрямків, і на кожному етапі — свій рівень готовності.

Перший — сонячні електростанції з накопичувачами. Зараз готується техніко-економічне обґрунтування.

Другий напрямок — газова генерація для покриття власних потреб станції. Це також на стадії розгляду, і рішення залежатиме від економічних і технічних розрахунків.

Третій — перспективний і довгостроковий — модульні атомні реактори (SMR). Тут ідеться про горизонт у кілька років: технологія в світі ще проходить етап становлення, і будь-які кроки в цьому напрямку можливі лише після відповідних досліджень, погоджень і за умови економічної та технічної обґрунтованості.

Наразі жодне з цих рішень не є остаточним — ми послідовно опрацьовуємо кожен варіант, щоб обрати оптимальний.

Чи ведуться переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо фінансування відновлення?

Ми працюємо над задоволення наших потреб у відновленні в межах наявних програм і механізмів.

Передусім це відбувається через робочу групу Міненерго з питань гуманітарної та технічної допомоги. 

Є два основні канали: Фонд підтримки енергетики у Відні, який шукає донора під конкретний запит на обладнання, а закупівлю потім проводить UNOPS; і Хмельницький ХАБ, куди надходить як нове, так і демонтоване обладнання від Європи. 

Ми також працюємо напряму із міжнародними партнерами, урядами іноземних держав з метою задоволення наших критичних потреб через Фонд підтримки енергетики. 

Є також точкові кейси гуманітарної допомоги — від Великої Британії, Японії, обласних адміністрацій. 

Ми зараз сформували власний департамент міжнародних відносин, який опікуватиметься як співробітництвом з іноземними країнами, їх гуманітарними фондами, так і розбудовуватиме співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями. 

Співпраця з останніми більше зосереджуватиметься на стратегічому розвитку підприємства, модернізації обладнання, встановленні систем накопичення енергії й інтеграції зеленої енергетики у наші виробничі потужності. Над усім цим вже триває активна робота і ми дуже розраховуємо на підтримку іноземних партерів в стратегічно важливих для нас питаннях, що в результаті позначиться на посиленні стійкості української енергетики в цілому та наближенні її до європейських стандартів.

Чи має економічний сенс відновлення станції в умовах збереження військових ризиків?

Так — залишити наявні активи без господарського нагляду неможливо. Витрати на відновлення розглядаємо як такі, що згодом мають бути компенсовані державою-агресором. Джерела фінансування — власні кошти, бюджет чи Фонд відновлення, міжнародні інвестори та гуманітарна допомога електрообладнанням (європейські партнери принципово фінансують лише електричне обладнання, а не вугільні котли й турбіни). Є й соціальний вимір — збереження робочих місць тисяч працівників станції.

ЗМІЇВСЬКА ТЕС

Який фактичний фізичний знос обладнання сьогодні?

Орієнтовно 80% обладнання відпрацювало свій ресурс і потребує заміни. Станції в експлуатації 50–60 років. Є досвід масштабної модернізації — на прикладі блоку №2 Трипільської станції з 2010–2012 роки.

Що економічно доцільніше: модернізація чи будівництво нових потужностей?

Під час війни доцільніша модернізація, а не закуповувати дороге нове обладнання, яке може постраждати від удару будь-коли. Підтримуємо існуючий стан обладнання через ремонти та точкові заміни. У стратегічній перспективі пріоритет — будівництво нового, сучасного об’єкта.

ВУГЛЕГІРСЬКА ТЕС

Чи залишається станція частиною довгострокової стратегії компанії?

Це актив на тимчасово окупованій території, який компанія хотіла б повернути. Що буде далі — відкрите питання.

Об’єктивно оцінити збитки неможливо без фізичної присутності на об’єкті — невідомо, в якому стані обладнання. Що збитки значні — очевидно, але конкретна оцінка наразі недоступна.

Ми повернемося до цього питання після закінчення війни.

ПАЛИВО ТА ПРОХОДЖЕННЯ ЗИМИ

Який рівень готовності компанії до осінньо-зимового періоду?

Виконуються заходи згідно з наказом про підготовку до ОЗП, усе відповідає графікам. На всіх електростанціях компанії тривають планові ремонтні роботи. Виконуються як поточні, так і капітальні ремонти енергоблоків, щоб забезпечити їхню максимальну надійність у періоди пікових навантажень. Роботи ведуться відповідно до наказів Міністерства енергетики та внутрішнього плану підготовки до ОЗП. Окремим критичним напрямком підготовки є посилення захисту генеруючих об’єктів. Враховуючи те, що війна триває ми продовжуємо будівництво та модернізацію захисних споруд для обладнання, що має мінімізувати наслідки можливих атак. 

Наскільки «Центренерго» залежить від імпортного вугілля?

На сьогодні за поточної кон’юнктури імпорт не потрібен. Але в опалювальний сезон, якщо після ремонту зросте виробіток, зросте й потреба у вугіллі — і імпорт може знадобитися, якщо виникне дефіцит вітчизняного.

Чи здатні державні шахти забезпечити потреби державної генерації?

Ні. Фактично залишилися лише шахти Львівщини і Волині, і вони не в змозі повністю забезпечити навіть поточні обмежені потреби компанії, тому ми звертаємось і до комерційних постачальників.

Якою ви бачите оптимальну модель співпраці з державними шахтами?

Закупівля всього обсягу вугілля з державних шахт. Нещодавно за участі Першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада з вугільними підприємствами Львівщини та Волині саме з такою метою.

Які ризики проходження наступної зими ви вважаєте найбільш недооціненими?

Війна, і тільки війна.

МАЙБУТНЄ ТЕПЛОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

Якою буде роль теплової генерації через 10 років?

Це визначатиметься загальною стратегією розвитку енергетики України. Однозначно відомо одне: теплова генерація вже не працюватиме в базовому навантаженні, а працюватиме на балансуючому ринку та в маневровому режимі.

Чи готові українські ТЕС до зростання сонячної генерації?

У кожного різновиду генерації є свої стратегічні переваги та недоліки. Станом на зараз обсяги генерації за допомогою СЕС значні, але пік виробітку електричної енергії за допомогою СЕС не співпадає з піками споживання, саме тому в даний час  їх виробіток може суттєво обмежуватись диспетчером ОСП.

Натомість, теплова генерація не залежить від часу доби чи погоди, а також не має значного сезонного коливання потужності. За наявності палива ТЕС готові працювати в будь-якій порі року, покривати і базові, і пікові періоди споживання, виконуючі команди диспетчера ОСП.

Чи зможуть ТЕС виживати виключно за рахунок конкурентного ринку?

Ринок електричної енергії України, нова модель якого діє з 2019 року, продовжує змінюватись та розвиватись, реагуючі на виклики, які ставить перед ним сьогодення, та продовжує поступову інтеграцію з ринками країн ЄС. При цьому теплова генерація є однією із стратегічних переваг нашої країни в складних умовах війни та продовжує бути одним з ключових гравців на ринку.

Тому, безумовно, так — за умови, що ринок буде справедливим, функціонуватиме на недискримінаційних засадах і компенсуватиме витрати на обслуговування, підготовку та ремонт обладнання. 

СТРАТЕГІЯ, ЕКОЛОГІЯ ТА ЕНЕРГЕТИКА ПІСЛЯ ВІЙНИ

Наскільки теплова генерація готова до вимог Європейського зеленого курсу?

Не готова — і йдеться не лише про «Центренерго», а про будь-яку теплову електростанцію України. Потрібні значні інвестиції в очисні споруди, які фінансово затратні й не приносять прямого доходу. При цьому «Центренерго» мало практичний досвід і було максимально близьким до реалізації першого в Україні екологічного проєкту такого масштабу: установку очистки димових газів за технологією RAFAKO реалізовано на 90%, у 2019 році вона пройшла успішне тестування, підтвердивши здатність знижувати викиди сірки до європейських норм. Але після скасування механізму інвестиційної надбавки до тарифу у 2019 році компанія втратила джерело фінансування — держава недоплатила близько 240 млн грн уже понесених витрат, і проєкт вартістю понад 580 млн грн залишається замороженим у кроці від запуску, попри неодноразові звернення до Кабміну.

Чи повинна Україна вже зараз визначити дату виходу з вугільної генерації?

Наразі — ні. Україна має зобов’язання перед ЄС щодо скорочення викидів, але терміни програми виведення застарілих станцій уже перенесено на 10–15 років, і питання залишається в розробці.

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Чи вважаєте ви приватизацію «Центренерго» правильним сценарієм у майбутньому — і чи можна вважати ваше призначення частиною цього процесу?

Приватизація не може бути самоціллю — питання не в тому, продавати чи ні, а в тому, на яких умовах і в який момент. «Центренерго» — один із ключових активів теплової генерації України з держпакетом 78,289%. Війна змінила все: компанія зазнала пошкоджень на понад 13 млрд грн, ще стільки ж — упущена вигода, а Вуглегірська ТЕС опинилась на окупованій території. Водночас ми залишаємося прибутковою компанією. 

Сьогодні «Центренерго» — це насамперед стратегічний актив держави та елемент енергетичної безпеки України. В умовах війни такі підприємства мають залишатися в державному управлінні та бути інтегрованими в системі органів влади, які формують державну політику в енергетиці й управляють державним майном.

Після завершення війни, коли буде проведено переоцінку активів і визначено їхню реальну вартість, можна буде повертатися до дискусії щодо приватизації.

Моє призначення — не завершальний етап приватизації. Мої першочергові завдання — стабільне проходження зими, відновлення інфраструктури й виробнича стабільність. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха наголошував, що остаточних рішень щодо подальшої долі енергоактивів немає — варіантів декілька: приватизація, державно-приватне партнерство або збереження в державній власності, і рішення попереду. Але це точно не питання сьогоднішнього дня. 

СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ КОМПАНІЇ

Які соціальні моменти та проблеми ви для себе відзначили в компанії і як плануєте їх виправляти?

Коли приходиш на підприємство з таким масштабом і історією, бачиш не лише стан обладнання, а й те, в яких умовах щодня працюють люди. І чесно скажу — тут накопичилося чимало питань, бо вся увага йшла в основному на ремонт енергоблоків і проходження опалювальних сезонів.

Ми вже зробили перші кроки. Підвищили заробітну плату працівникам, розпочали ремонт на об’єктах соціальної інфраструктури. Люди на ТЕС працюють у надважких умовах, і йдеться не тільки про обстріли. Душові та їдальні на станціях потребують ремонту. Я хочу, щоб людям було комфортно — це не другорядне питання, а пріоритет.

Тому ми провели окремі наради з цих питань на Зміївській та Трипільській ТЕС. На Зміївській триває ремонт душових приміщень, зараз опрацьовується заміна санвузлів, ми завершили оцінку майна їдальні — найближчим часом укладемо договір з новим орендарем і зробимо косметичний ремонт. Оновлюємо фельдшерський пункт і переглядаємо оплату праці його працівників.

На Трипільській ТЕС тривають демонтажні роботи, а також оформлення необхідної документації та виконання процедур, що передують початку ремонтних робіт. 

За підсумками нарад затверджено конкретні доручення з термінами виконання і персональною відповідальністю. Я особисто контролюю їх реалізацію. Бо відновлення станції починається не лише з ремонту обладнання — воно починається з поваги до людей, які щодня повертають її до роботи.

«Найбільший ризик — війна, і лише війна»: гендиректор «Центренерго» Сергій Ісаченко про відбудову станцій, вугілля і майбутнє приватизації

Наприкінці травня 2026 року «Центренерго» очолив новий генеральний директор. Прихід нового керівника збігся з початком підготовки до наступного опалювального сезону.

В інтерв’ю Сергій Ісаченко розповів, чому саме зараз відбулася зміна керівництва, як компанія планує проходити зиму, що буде з Трипільською, Зміївською та Вуглегірською ТЕС і чи варто зараз говорити про приватизацію «Центренерго».

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ КОМПАНІЄЮ

Ви очолили «Центренерго» у травні 2026 року. Чому саме зараз і чому саме ви?

Почну з того, що оновлена наглядова рада була сформована в межах ширшого перезавантаження державного енергетичного сектору, необхідність якого була окреслена Президентом України. Був запит на оновлення керівництва усіх енергетичних компаній.

Моє призначення — відбувалося за встановленою процедурою для акціонерних товариств, через Фонд держмайна, який проводив співбесіди з пулом кандидатів. На цю посаду був відкритий конкурс, я пройшов співбесіду на ряду з багатьма іншими кандидатами у тому числі і попередній керівник компанії був серед кандидатів.

Це рішення акціонера — Фонду держмайна, і воно спирається на мій досвід управління великими промисловими об’єктами.

Які KPI поставили перед вами наглядова рада на перший рік роботи?

Наглядова рада поставила переді мною насамперед завдання стабілізувати роботу компанії та закласти основу для її подальшого розвитку. Якщо говорити про KPI, то вони були не лише фінансовими, а й управлінськими.

Передусім ми мали провести повний аналіз фінансового стану компанії — ліквідності, боргового навантаження, грошових потоків і фінансових ризиків. Другий ключовий показник — зниження собівартості виробництва через оптимізацію паливної складової, ремонтів, логістики та адміністративних витрат.

Окремий блок звичайно ж стосувався підготовки до осінньо-зимового періоду: оцінки технічного стану обладнання, забезпечення паливом і готовності генеруючих потужностей. В умовах війни також одним із пріоритетів стало посилення захисту енергетичних об’єктів.

Крім того, Наглядова рада поставила завдання підвищити прозорість закупівель, посилити систему управління ризиками та підготувати оновлену стратегію розвитку компанії.

Який загалом ваш досвід в енергетиці?

Моя професійна біографія завжди була тісно пов’язана з енергетичною галуззю. Ще з 1997 року япрацював на керівних посадах на вугільних підприємствах Луганської області – «Донбасантрацит», «Антрацитвуглезбут». Відповідав за реалізацію вугільної продукції підприємствам енергетичної, металургійної та цементної промисловості. Забезпечував поставки вугілля на низку українських теплоелектростанцій, зокрема Зміївську та Трипільську ТЕС. Тоді й розпочалася моя професійна співпраця з ПАТ «Центренерго». А з 2008 розпочав роботу в самій компанії – спочатку обіймав посаду заступника директора з комерційних питань. а згодом — директора з матеріально-технічного постачання. Тоді моєю відповідальністю були питання паливозабезпечення компанії, закупівлі обладнання та матеріалів, організація постачання вугілля, природного газу та мазуту, забезпечення ремонтних кампаній та реалізація інвестиційних програм.

У 2013–2014 роках працював заступником генерального директора ДП «Укргідроенерго». Потім очолював ТОВ «КОЛБЕ ПАУЕР ГРУПП», де займався розвитком проєктів малої генерації з використанням біомаси.

Також я мав досвід у будівництві — це насамперед управління великими інфраструктурними та інженерними проєктами, і сьогодні, коли ключове завдання «Центренерго» — відновлення зруйнованої генерації та капітальне будівництво захисних споруд, саме такі управлінські навички я вважаю критично важливими.

ФІНАНСОВЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ КОМПАНІЇ

Якщо говорити про поточний момент: у якому стані зараз ринок електроенергії і чому компанія працює у настільки складних умовах порівняно з минулим роком, коли показники були зовсім іншими?

Давайте дивитися на ситуацію об’єктивно та комплексно. Енергосистема живе за своїми законами та правилами. І сьогодні ми маємо зовсім іншу картину, ніж рік тому. Минулий рік був унікальним за своєю специфікою — тоді через масштабні дефіцити, навантаження на систему й відповідні цінові параметри генерація мала можливість працювати з наявним обладнанням, враховуючи попит на ринку, і формувати фінансовий запас міцності. Зараз ринок перебуває в зовсім іншій фазі. Ми спостерігаємо значний сезонний профіцит потужності.

При цьому, порівнюючи вищезазначені періоди 2025 та 2026 років, ми можемо побачити суттєве зниження обсягів генерації енергоблоками ТЕС Товариства, через нищівні атаки ворога на енергетичну інфраструктуру країни виробіток наших енергоблоків скоротився на 60% з 1706 млн.кВт×год. до 681 млн.кВт×год, внаслідок чого структура реалізації “Центренерго” зазнала значних змін.

Візьмемо до прикладу 6 місяців 2026 року з аналогічним періодом 2025 року. Обсяги споживання внаслідок ворожих атак на систему передачі та розподілу зменшились на 7%. Рівень генерації атомних енергоблоків при цьому навіть збільшився. За 6 місяців 2025 року він складав 54% загального виробітку, за аналогічний період 2026 року цей показник тримається на рівні 63%. Тобто, в даний час базова потреба країни в електричній енергії значною мірою покривається обсягами генерації атомних енергоблоків, графіки ремонтів яких зміщувалися, що із збільшенням рівня генерації з відновлювальних джерел та введенням в експлуатацію потужностей розподіленої генерації створило додатковий профіцит у системі в окремі години доби.

Механізми стабільного контрактування на довгі періоди перестали працювати для нас, ми перейшли на роботу на спотовому сегменті (ринку “на добу наперед”, далі -РДН), який дозволяв нам більш гнучко реагувати на зміни в ОЕС України.

Внаслідок зниження обсягів виробітку, а також волатильності цінових показників на РДН, за 6 місяців 2026 року ми вимушено зменшили обсяг реалізації на цьому майданчику до 61% від загальної реалізації проти 82% в 2025 році. Натомість, енергоблоки товариства в 2026 році більш активно працювали, виконуючи команди диспетчера НЕК “Укренерго”, обсяги реалізації на балансуючому ринку протягом січня-травня порівняно з 2025 роком збільшились з 9% до 26% відповідно. А в червні нас взагалі не брали на балансуючий ринок.

Розглядаючи поточну ситуацію, протягом липня 2026 року внаслідок низьких цін на РДН енергоблоки Товариства здебільшого перебували в резерві, або на обладнанні проводились відновлювальні роботи. Загальний обсяг на продаж на РДН по ОЕС України на 54% перевищував загальний обсяг на купівлю, індекс BASE РДН склав 4443,89 грн. При цьому, Оператор системи передачі протягом червня-липня 2026 року не віддавав команд на підключення до мережі енергоблоків Товариства, які знаходились в резерві, а також припинив погашення заборгованості перед ПАТ ”Центренерго” за виконання команд балансуючого ринку, на даний час розмір заборгованості складає 1,5 млрд. грн. Зважаючи на це, Компанія повернулась до реалізації обсягів електричної енергії за двосторонніми договорами на майданчику Української енергетичної біржі, що забезпечило більш стабільну роботу наявного обладнання та підвищило ціну реалізації.

Тобто, ми адаптуємось до поточного балансу попиту та пропозиції. Ми розуміємо і виклики регулятора, і державну логіку підтримки стабільності, тому намагаємося маневрувати. Найголовніше завдання для всіх учасників ринку зараз — пройти тимчасовий період низького споживання, підготуватися до осінньо-зимових навантажень і забезпечити надійність енергосистеми для споживачів. Усі рішення приймаються з огляду на спільну мету, і ми розраховуємо, що з початком планових ремонтів та аварійного відновлення генеруючих потужностей великих виробників ситуація з балансом і ціноутворенням в енергосистемі на ринку вирівняється.

Що стало головною причиною фінансового оздоровлення компанії останніми роками?

Наші енергоблоки — вугільні та газові, одна з найдорожчих технологій виробництва електроенергії в Україні, тож говорити про єдиний фактор оздоровлення некоректно. Результати компанії — це насамперед наслідок ринкової кон’юнктури: у певний період попит на нашу електроенергію був високим, і компанія повністю реалізовувала вироблені обсяги. Зараз на ринку з’явилися дешевші джерела генерації, і це впливає на обсяги замовлень.

Чи бачите ви ризики повернення до боргових проблем у найближчі роки?

Компанія не має простроченої заборгованості за поточною діяльністю. Боргові зобов’язання, що межували з дефолтом, стосуються періоду до 31.12.2024 — це інша площина врегулювання, ніж поточна операційна діяльність. Ризиків для поточної фінансової стійкості ми не бачимо.

Яка частина прибутку спрямовується на модернізацію, а яка — на дивіденди?

Розподіл: 45% — до фонду розвитку виробництва на відновлення майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок збройної агресії; ще 18% — на загальну модернізацію потужностей до зазначеного фонду; 30% — дивіденди державі як акціонеру; 7% — на погашення заборгованості. Тобто 63% прибутку йде на відбудову й розвиток виробництва, 30% — державі, 7% — на обслуговування боргу. Дивіденди на державну частку вже виплачені в повному обсязі, виплата іншим акціонерам запланована на початок IV кварталу 2026 року.

ЗАКУПІВЛІ ТА КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ

Які зміни в закупівельній політиці ви запровадили ?

Авансові платежі без факту поставки майже повністю виключені. Прямі контракти за спрощеними процедурами тепер проходять внутрішній аудит та перевірку комерційної логіки постачальника. Ключовий принцип — публічність через тендерні процедури. Це напрямок, який ми свідомо посилюємо для нової команди — публічність і прозорість закупівель через тендери.

ВІДБУДОВА ТА МАЙБУТНЄ АКТИВІВ

ТРИПІЛЬСЬКА ТЕС

Чи існує затверджене бачення майбутнього станції?

Так. Найближчі приблизно 15 років теплова генерація залишатиметься невід’ємною складовою енергосистеми — сонце й вітер нестабільні, а атомна генерація працює переважно в базовому режимі. Передбачено два етапи: перший — відновлення й модернізація під час воєнного стану, другий — стратегічний розвиток у напрямку зеленої енергетики, декарбонізації та накопичувачів енергії.

Які технології розглядаються для майданчика?

Ми розглядаємо кілька напрямків, і на кожному етапі — свій рівень готовності.

Перший — сонячні електростанції з накопичувачами. Зараз готується техніко-економічне обґрунтування.

Другий напрямок — газова генерація для покриття власних потреб станції. Це також на стадії розгляду, і рішення залежатиме від економічних і технічних розрахунків.

Третій — перспективний і довгостроковий — модульні атомні реактори (SMR). Тут ідеться про горизонт у кілька років: технологія в світі ще проходить етап становлення, і будь-які кроки в цьому напрямку можливі лише після відповідних досліджень, погоджень і за умови економічної та технічної обґрунтованості.

Наразі жодне з цих рішень не є остаточним — ми послідовно опрацьовуємо кожен варіант, щоб обрати оптимальний.

Чи ведуться переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо фінансування відновлення?

Ми працюємо над задоволення наших потреб у відновленні в межах наявних програм і механізмів.

Передусім це відбувається через робочу групу Міненерго з питань гуманітарної та технічної допомоги.

Є два основні канали: Фонд підтримки енергетики у Відні, який шукає донора під конкретний запит на обладнання, а закупівлю потім проводить UNOPS; і Хмельницький ХАБ, куди надходить як нове, так і демонтоване обладнання від Європи.

Ми також працюємо напряму із міжнародними партнерами, урядами іноземних держав з метою задоволення наших критичних потреб через Фонд підтримки енергетики.

Є також точкові кейси гуманітарної допомоги — від Великої Британії, Японії, обласних адміністрацій.

Ми зараз сформували власний департамент міжнародних відносин, який опікуватиметься як співробітництвом з іноземними країнами, їх гуманітарними фондами, так і розбудовуватиме співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями.

Співпраця з останніми більше зосереджуватиметься на стратегічому розвитку підприємства, модернізації обладнання, встановленні систем накопичення енергії й інтеграції зеленої енергетики у наші виробничі потужності. Над усім цим вже триває активна робота і ми дуже розраховуємо на підтримку іноземних партерів в стратегічно важливих для нас питаннях, що в результаті позначиться на посиленні стійкості української енергетики в цілому та наближенні її до європейських стандартів.

Чи має економічний сенс відновлення станції в умовах збереження військових ризиків?

Так — залишити наявні активи без господарського нагляду неможливо. Витрати на відновлення розглядаємо як такі, що згодом мають бути компенсовані державою-агресором. Джерела фінансування — власні кошти, бюджет чи Фонд відновлення, міжнародні інвестори та гуманітарна допомога електрообладнанням (європейські партнери принципово фінансують лише електричне обладнання, а не вугільні котли й турбіни). Є й соціальний вимір — збереження робочих місць тисяч працівників станції.

ЗМІЇВСЬКА ТЕС

Який фактичний фізичний знос обладнання сьогодні?

Орієнтовно 80% обладнання відпрацювало свій ресурс і потребує заміни. Станції в експлуатації 50–60 років. Є досвід масштабної модернізації — на прикладі блоку №2 Трипільської станції з 2010–2012 роки.

Що економічно доцільніше: модернізація чи будівництво нових потужностей?

Під час війни доцільніша модернізація, а не закуповувати дороге нове обладнання, яке може постраждати від удару будь-коли. Підтримуємо існуючий стан обладнання через ремонти та точкові заміни. У стратегічній перспективі пріоритет — будівництво нового, сучасного об’єкта.

ВУГЛЕГІРСЬКА ТЕС

Чи залишається станція частиною довгострокової стратегії компанії?

Це актив на тимчасово окупованій території, який компанія хотіла б повернути. Що буде далі — відкрите питання.

Об’єктивно оцінити збитки неможливо без фізичної присутності на об’єкті — невідомо, в якому стані обладнання. Що збитки значні — очевидно, але конкретна оцінка наразі недоступна.

Ми повернемося до цього питання після закінчення війни.

ПАЛИВО ТА ПРОХОДЖЕННЯ ЗИМИ

Який рівень готовності компанії до осінньо-зимового періоду?

Виконуються заходи згідно з наказом про підготовку до ОЗП, усе відповідає графікам. На всіх електростанціях компанії тривають планові ремонтні роботи. Виконуються як поточні, так і капітальні ремонти енергоблоків, щоб забезпечити їхню максимальну надійність у періоди пікових навантажень. Роботи ведуться відповідно до наказів Міністерства енергетики та внутрішнього плану підготовки до ОЗП. Окремим критичним напрямком підготовки є посилення захисту генеруючих об’єктів. Враховуючи те, що війна триває ми продовжуємо будівництво та модернізацію захисних споруд для обладнання, що має мінімізувати наслідки можливих атак.

Наскільки «Центренерго» залежить від імпортного вугілля?

На сьогодні за поточної кон’юнктури імпорт не потрібен. Але в опалювальний сезон, якщо після ремонту зросте виробіток, зросте й потреба у вугіллі — і імпорт може знадобитися, якщо виникне дефіцит вітчизняного.

Чи здатні державні шахти забезпечити потреби державної генерації?

Ні. Фактично залишилися лише шахти Львівщини і Волині, і вони не в змозі повністю забезпечити навіть поточні обмежені потреби компанії, тому ми звертаємось і до комерційних постачальників.

Якою ви бачите оптимальну модель співпраці з державними шахтами?

Закупівля всього обсягу вугілля з державних шахт. Нещодавно за участі Першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада з вугільними підприємствами Львівщини та Волині саме з такою метою.

Які ризики проходження наступної зими ви вважаєте найбільш недооціненими?

Війна, і тільки війна.

МАЙБУТНЄ ТЕПЛОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

Якою буде роль теплової генерації через 10 років?

Це визначатиметься загальною стратегією розвитку енергетики України. Однозначно відомо одне: теплова генерація вже не працюватиме в базовому навантаженні, а працюватиме на балансуючому ринку та в маневровому режимі.

Чи готові українські ТЕС до зростання сонячної генерації?

У кожного різновиду генерації є свої стратегічні переваги та недоліки. Станом на зараз обсяги генерації за допомогою СЕС значні, але пік виробітку електричної енергії за допомогою СЕС не співпадає з піками споживання, саме тому в даний час їх виробіток може суттєво обмежуватись диспетчером ОСП.

Натомість, теплова генерація не залежить від часу доби чи погоди, а також не має значного сезонного коливання потужності. За наявності палива ТЕС готові працювати в будь-якій порі року, покривати і базові, і пікові періоди споживання, виконуючі команди диспетчера ОСП.

Чи зможуть ТЕС виживати виключно за рахунок конкурентного ринку?

Ринок електричної енергії України, нова модель якого діє з 2019 року, продовжує змінюватись та розвиватись, реагуючі на виклики, які ставить перед ним сьогодення, та продовжує поступову інтеграцію з ринками країн ЄС. При цьому теплова генерація є однією із стратегічних переваг нашої країни в складних умовах війни та продовжує бути одним з ключових гравців на ринку.

Тому, безумовно, так — за умови, що ринок буде справедливим, функціонуватиме на недискримінаційних засадах і компенсуватиме витрати на обслуговування, підготовку та ремонт обладнання.

СТРАТЕГІЯ, ЕКОЛОГІЯ ТА ЕНЕРГЕТИКА ПІСЛЯ ВІЙНИ

Наскільки теплова генерація готова до вимог Європейського зеленого курсу?

Не готова — і йдеться не лише про «Центренерго», а про будь-яку теплову електростанцію України. Потрібні значні інвестиції в очисні споруди, які фінансово затратні й не приносять прямого доходу. При цьому «Центренерго» мало практичний досвід і було максимально близьким до реалізації першого в Україні екологічного проєкту такого масштабу: установку очистки димових газів за технологією RAFAKO реалізовано на 90%, у 2019 році вона пройшла успішне тестування, підтвердивши здатність знижувати викиди сірки до європейських норм. Але після скасування механізму інвестиційної надбавки до тарифу у 2019 році компанія втратила джерело фінансування — держава недоплатила близько 240 млн грн уже понесених витрат, і проєкт вартістю понад 580 млн грн залишається замороженим у кроці від запуску, попри неодноразові звернення до Кабміну.

Чи повинна Україна вже зараз визначити дату виходу з вугільної генерації?

Наразі — ні. Україна має зобов’язання перед ЄС щодо скорочення викидів, але терміни програми виведення застарілих станцій уже перенесено на 10–15 років, і питання залишається в розробці.

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Чи вважаєте ви приватизацію «Центренерго» правильним сценарієм у майбутньому — і чи можна вважати ваше призначення частиною цього процесу?

Приватизація не може бути самоціллю — питання не в тому, продавати чи ні, а в тому, на яких умовах і в який момент. «Центренерго» — один із ключових активів теплової генерації України з держпакетом 78,289%. Війна змінила все: компанія зазнала пошкоджень на понад 13 млрд грн, ще стільки ж — упущена вигода, а Вуглегірська ТЕС опинилась на окупованій території. Водночас ми залишаємося прибутковою компанією.

Сьогодні «Центренерго» — це насамперед стратегічний актив держави та елемент енергетичної безпеки України. В умовах війни такі підприємства мають залишатися в державному управлінні та бути інтегрованими в системі органів влади, які формують державну політику в енергетиці й управляють державним майном.

Після завершення війни, коли буде проведено переоцінку активів і визначено їхню реальну вартість, можна буде повертатися до дискусії щодо приватизації.

Моє призначення — не завершальний етап приватизації. Мої першочергові завдання — стабільне проходження зими, відновлення інфраструктури й виробнича стабільність. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха наголошував, що остаточних рішень щодо подальшої долі енергоактивів немає — варіантів декілька: приватизація, державно-приватне партнерство або збереження в державній власності, і рішення попереду. Але це точно не питання сьогоднішнього дня.

СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ КОМПАНІЇ

Які соціальні моменти та проблеми ви для себе відзначили в компанії і як плануєте їх виправляти?

Коли приходиш на підприємство з таким масштабом і історією, бачиш не лише стан обладнання, а й те, в яких умовах щодня працюють люди. І чесно скажу — тут накопичилося чимало питань, бо вся увага йшла в основному на ремонт енергоблоків і проходження опалювальних сезонів.

Ми вже зробили перші кроки. Підвищили заробітну плату працівникам, розпочали ремонт на об’єктах соціальної інфраструктури. Люди на ТЕС працюють у надважких умовах, і йдеться не тільки про обстріли. Душові та їдальні на станціях потребують ремонту. Я хочу, щоб людям було комфортно — це не другорядне питання, а пріоритет.

Тому ми провели окремі наради з цих питань на Зміївській та Трипільській ТЕС. На Зміївській триває ремонт душових приміщень, зараз опрацьовується заміна санвузлів, ми завершили оцінку майна їдальні — найближчим часом укладемо договір з новим орендарем і зробимо косметичний ремонт. Оновлюємо фельдшерський пункт і переглядаємо оплату праці його працівників.

На Трипільській ТЕС тривають демонтажні роботи, а також оформлення необхідної документації та виконання процедур, що передують початку ремонтних робіт.

За підсумками нарад затверджено конкретні доручення з термінами виконання і персональною відповідальністю. Я особисто контролюю їх реалізацію. Бо відновлення станції починається не лише з ремонту обладнання — воно починається з поваги до людей, які щодня повертають її до роботи.